Максим Рильський. Відомості про автора. «Дитинство»
Мета: розширити, поглибити и узагальнити знання учнів про життя і творчість М. Т. Рильського; збагачувати словник новими й образними висловами; розвивати мовленнєву компетентність; вдосконалювати вміння розмірковувати над прочитаним та критично мислити; активізувати роботу лівої та правої півкулі головного мозку, розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати товариськість.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: Літературне читання. Українська мова : підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О.Я Савченко. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2016. - 192 с. : іл., мультимедійний комплекс, фонограма вальса Георгія Свиридова «Заметіль», папір, кольорові олівці.
Хід уроку
І. Підготовчий етап
1.Аутотренінг
Щоб урок нам розпочати,
Треба разом промовляти:
« Я уважний і серйозний,
Хоч іще малого зросту.
Зараз з силами зберусь,
Я нічого не боюсь.
Впевнений, кмітливий я,
Хочу отримати знання»!
2.Слухання аудіо запису вірша «Білі мухи налетіли …»
Автором цих чудових рядків є М. Рильський. Щоб уявити хлопчика Максимка, давайте поринемо у його дитинство, переглянувши сценки, за участю учнів нашого класу.
1–а сценка ( Учень грає Максимка, який читає книгу. До нього підходить інший хлопчик, що грає М.Лисенка)
Хлопчик перечитав усе з батькової бібліотеки, що привертало увагу. М. Лисенко – відомий композитор, з приязню казав про нього: «Славне хлопчисько, гостре й розумне» .
2-а сценка (Максим і матуся)
Йому йшов тоді восьмий рік. Виховання лягло на плечі матері, яка часто повчала своїх синів: «Коли хочеш зробити зле, поміркуй як слід, а тоді не роби. Коли ж задумав добре, не вагайся. Ніколи не чини вдень такого, що заважало б спати вночі» .
3-а сценка (Максим і матуся)
Максим товаришував з усіма сільськими хлопчиками, але найбільше з Яськом Ольшевським. Коли приходив він до Яська, то бачив напіврозвалену хату, напівголих його братиків і сестричок. Потім казав матері: «Коли виросту, то збудую великий будинок, заберу туди усіх бідних, старців і буду їх годувати» .
ІІ. Сенсорно-моторний етап
Психофізіологічна підготовка. Звучить вальс Георгія Свиридова «Заметіль»
Зараз під чудові звуки вальсу Георгія Свиридова «Заметіль», ви зустрінетесь із дивною гостею.
Займіть зручне положення. Заплющіть очі. Розслабте обличчя, руки, шию, тіло. Уявіть і відчуйте, як м’язи обличчя стають м’якими, розслабленими.
Пригадайте ваш улюблений куточок природи.
Введення нового матеріалу через формування мислеобразу. (В.Сухомлинський. «Як дзвенять сніжинки»)
Це було темного зимового вечора. Сонце сховалося за обрій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі...
Раптом з півночі насунула темна хмара. Пливе над снігами. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін...
Що воно дзвонить? Вслухаюся і дивуюся. То дзвенять маленькі сніжинки. Висять на ялинкових гілочках, доторкаються одна до одної, немов срібні дзвіночки. І дзвенять, дзвенять...
Яка краса… Бачите, як кружляють навколо вас у танку сніжинки? Підніміть руку, підставте свою долоньку одній із сніжинок – найбільшій, найяскравішій, найкращій. Полюбуйтеся нею. Яка вона? Якого кольору? Як виглядає? Як пахне? Яка вона на смак?
Ось одна сніжинка завітала до нас на гостину… Посміхніться їй, привітайте. Сніжинка, це образ творчості М. Рильського. Зробіть напис на ній - творчість, а на гранях – поет, вчений, перекладач. Сніжинка розповідає, що М. Рильський у дитинстві був дуже товариським хлопцем. Кращим його другом був Ясько. Багато часу хлопчик проводив серед розкішної природи села Романівка на Київщині, де сніжинка часто зустрічалась з автором. Спогади про дитинство та красу природи описує він у своїх творах.
Подякуйте за нові знання маленькій сніжинці, яка так щиро посміхається до вас.
Вихід
Розплющіть очі, зробіть глибокий вдих, потягніться, відчуйте приплив сил та усміхніться один одному.
ІІІ. Символьний етап
Обговорення
- Чи вдалося вам побачити місце спокою? Яке воно?
Чи побачили сніжинку? Якою вона була?
Чим слугувала сніжинка? (символом нових знань)
Що повідала вам сніжинка?
Змалюйте свій мислеобраз.
ІV. Логічний етап
Тепер порівняйте свої роботи з малюнком на дошці.
1.Робота в групах (складання сенкану)
Опрацюйте статтю про М. Рильського (підр. с.113), та створіть власний вірш - сенкан про поета, який складатиметься з 5 рядків:
1. Тема (іменник).
2. Опис (два прикметники).
3. Дія (три слова).
4. Ставлення (фраза – чотири слова).
5. Перефразування сутності ( одне слово).
Наприклад,
Максим Рильський.
Добрий, розумний.
Спостерігав, читав, рибалив.
Поет – палкий любитель природи рідного краю.
Співець природи.
Представлення роботи груп
2. Фізкультхвилинка
«Гімнастика для мозку» (нейробіка)
Впр. «Лайк – дизлайк»
Кісті рук зіжміть в кулачки та випрямте великі пальці, тримаючи одну руку великим пальцем вгору «Лайк», а іншу руку – великим палецем вниз «Дизлайк». Змінюйте положення рук, зробивши хлопок.
Впр. «Слон»
Встаньте в розслаблену позу. Коліна трохи підігнуті. Нахиліть голову до плеча. Витягніть руку вперед, як хобот. Рука малює «Ліниву вісімку», починаючи від центру зорового поля вгору і проти годинникової стрілки; при цьому очі стежать за рухом кінчиків пальців. Вправу виконувати повільно від трьох до п'яти разів лівою рукою, притиснутою до лівого вуха і стільки ж разів правою рукою, притиснутою до правого вуха.
3. Опрацювання вірша М. Т. Рильського «Дитинство»
(Виразне читання вірша учителем)
— Чи сподобався вам вірш?
— Який настрій він у вас викликав?
— Які картини ви уявляли, слухаючи його?
— Хто є головними персонажами вірша?
Словникова робота
— Знайдіть у правій колонці тлумачення до слів лівої колонки.
Вілла — великий північноамериканський бик, подібний до європейського зубра.
Бізон — степи на південному сході Південної Америки.
Сахара — розкішна дача за містом або будинок-особняк, зазвичай із садом навколо.
Пампаси — пустеля у Північній Африці.
4. Гра «Найшвидший шукач»
— Хто швидше знайде географінні назви у вірші?
5. Робота в парах
Підготовка до виразного читання вірша.
— Читаючи вірш, намагайтеся передати розповідну і пояснювальну інтонацію відповідних речень (виразне читання вірша учнями).
V. Лінгвістичний етап
1. Складання мнемотаблиці
2. Розвиток мовлення
— Переробіть цей вірш на прозовий твір і перекажіть його зміст.
3.Рефлексія
На уроці:
1. Я дізнався…
2. Я зрозумів…
3. Мені сподобалось…
4. Мені не сподобалось…
5. Я навчився…
6. Мене зацікавило…
7. Я відчув труднощі…
8. Я не вмів, а тепер умію…
4. Домашнє завдання
1 група - виразно читати вірш (с.113- 114)
2 група - намалювати малюнок до рядків вірша
Кровоносна система
Мета:
формувати у дітей уявлення про органи кровообігу та їх роль у житті людини;
розвивати бажання зміцнювати свій організм;
виховувати бажання піклуватися про своє здоров’я.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
Привітання .
1. Вправа «Синоптик».
- Хто хоче виступити в ролі синоптика й розповісти яку погоду подарувала нам весна сьогодні?
- А про що можуть розказати знавці народного календаря?
- Від чого залежать зміни у природі?
2. Ігровий момент.
До нас завітали гості – Смішарики на своєму рузомольоті. Вони запрошують нас у дивовижну подорож. Як ви думаєте, куди ми вирушимо? Так у подорож до нашого внутрішнього світу, а саме –у глибини внутрішніх органів.
II. Актуалізація опорних знань
1.Робота в парах Тестування.
2.Вправа «Анатомічна мапа».
III. Повідомлення теми і мети уроку.
Прослухавши вірш, ви легко дасте відповідь на запитання: про яку систему органів сьогодні піде мова?
Від тоненьких капілярів,
Від судин: артерій, вен
В організмі кров гуляє
По окремій із систем.
Ловить кисень від легенів
І до серця віддає,
CO2 збере окремо
Та відводить, де він є.
Відгадати дуже просто,
Ця система…(кровоносна)
Вірно, ми вивчатимемо кровоносну систему.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Серце та його функції.
Розповідь учителя.
Опрацювання уривка із книги Г. Юдіна «Головне чудо світу».
ДІАЛОГ БАТЬКА Й СИНА
— Цікаво, а всередині серця що-небудь є чи так порожньо, як у мішку?
— Ні, воно не порожнє, а будову має складну й цікаву. Воно розділене перегородкою навпіл.
— На дві кімнатки?
— На дві двоповерхові квартирки. Над кожною ~ прихожа. У ліву приходить у гості лише ала кров, а в праву — темна. Коли воно стискається — двері закриваються і гості залишають серце.
— А із правої кімнати куди ж темна кров іде?
— У легені. Там вона обмінює вуглекислий газ на кисень. Із темної стає червоною і знову потрапляє в серце.
— Знову в праву частину?
— Ні, у ліву. Тобто кров ходить у гості з лівої кімнати в праву, а з правої — у ліву?
~ Правильно.
— Невже серце таке складне?
— Так, та ще й сильне. Один його удар може підкинути стакан води на 1 метр. Але якщо його не тренувати, воно швидко втрачає силу.
Фізкультхвилинка.
Японський вчений і цілитель Кацудзо Ніші називав кров «рікою життя» і створив цілу систему оздоровлення організму через тренування капілярів і вправи для зміцнення судин.
Вправа «Шалене курча»
Хід вправи: учні стоять, і за командою одночасно трусять по вісім разів – спочатку правою рукою, потім лівою рукою, потім правою ногою, потім лівою ногою. Не зупиняючись, продовжують разом робити теж саме, тільки по сім разів, потім по шість разів тощо. Темп рухів поступово підвищується. Вправа закінчується, коли зроблено по одному стряхуванню кожною кінцівкою. Учасникам стає зрозуміло, чому вправа має таку назву.
Кровоносні судини.
«Метод кейс».
Ваше завдання опрацювати інформацію в групах, зафарбувати дані судини на малюнку, та презентувати свої роботи.
Кровоносну систему можна порівняти з великою річкою, а кров – з трьома кораблями.Серце неначе порт, з якого відправляються 3 кораблі червоного, білого і фіолетового кольору.
Кораблі червоного кольору(еретроцити) - це торгові. Вони перевозять корисні речови і кисень до органів, а назад забирають відпрацьовані речовини і вуглекислий газ.
Білі кораблі (лейкоцити) – військові. Захищають від піратських кораблів(шкідливих вірусів і мікробів).
Фіолетові кораблі (тромбоцити)- швидка допомога. Відповідають за звертання крові.
Підсумок уроку.
Завдання від смішариків.
Вправа «Незакінченне речення».
Кров рухається завдяки роботі…(серця).
Серце має вигляд…(мішечка).
Його стінки утворені…(м’язами).
Під час …(скорочення) м’язів із серця кров виштовхується в судини.
При …(розслабленні) м’язів кров із судин надходить до серця.
Від серця кров несуть …(артерії), а до серця …(вени).
Серце, артерії, вени, капіляри – це … (органи кровообігу).
2.Вправа «Вірю - невірю».
Сигнальні картки.
Щоб серце було здоровим його треба вести малоактивний спосіб життя.(ні)
Капіляри найтовщі судини.(ні)
По венах рухається кров збагачена киснем(ні).
Кров рухається по замкненому колу.(так)
По артеріях рухається кров збагачена вуглекислим газом(ні).
Кров у серці перемішується.(ні)
3.Вправа «Четверте зайве».
1.Серце, кровоносні судини, кров, легені.
2.Артерії, вени, капіляри, гортань.
3. Переносить кисень, переносить вуглекислий газ, захищає від шкідливих організмів, перетравлює їжу.
Представлення роботи творчих груп.
Рефлексія.
Домашнє завдання. Підр. с. 155-157.